Теоретичний матеріал

Алгоритм — це запис скінченої послідовності вказівок, виконання яких призводить до розв'язання певної задачі.

Алгоритм має бути написаний так, ніби його має виконати хтось інший.

Вказівка (алгоритму) — це спонукальне речення, що вказує, яку дію має виконати виконавець алгоритму.

Мета спонукального речення:

•  висловити прохання, наказ;
•  дати вказівку.

Тобто таке речення спонукає до дії. Його вимовляють з наказовою інтонацією.

Відчини вікно.

Усміхнися.

Розв'яжи задачу.

Розфарбуй місто на малюнку.

Такі речення є командами, які слід виконати. 

Можна сказати, що: 

Команда – це речення, яке спонукає до дії.

 Команди можуть бути: 

• Допустимі – ті, які виконавець може виконати.
• Недопустимі – ті, які виконавець не може виконати. 

Щоб виконавець міг виконати команду, вона має бути: 

1.     допустимою; 

2.     зрозумілою; 

3.     виконуваною; 

4.     послідовною. 

Той, хто виконує команди, називається виконавецем.

Виконавець (алгоритму) — це жива істота (людина або тварина) або автоматичний пристрій (робот, електронна обчислювальна машина тощо), спроможна діяти відповідно з алгоритмом.

Кожен крок алгоритму – це команда виконавцеві. 

Дресирований собака – виконавець. Він виконує ті команди, яких навчив його господар: 

Комп’ютер – також виконавець. Він виконує команди, які даєте йому ви. 

Приклад алгоритму "Перевізник":

1.     Перевезти на другий берег козу. 

2.     Взяти капусту і перевезти на другий берег. 

3.     Забрати козу на перший берег.

4.     Залишити козу на першому березі. 

5.     Забрати вовка на другий берег. 

6.     Повернутись і забрати козу.